Правила користування єдиним рахунком
Правила користування єдиним рахунком
Єдиний рахунок - це рахунок, відкритий у Казначействі, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків та зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Платники податків добровільно за власним бажанням приймають рішення щодо використання єдиного рахунку.
Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подає платник податків в електронній формі через електронний кабінет.
Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.
Використання єдиного рахунку платником розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.
У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.
Єдиний рахунок не може використовуватися для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з ПДВ, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.
Для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, в Казначействі на ім'я ДПС відкривається єдиний рахунок за субрахунком відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого Мінфіном.
Після відкриття єдиного рахунка інформація щодо його реквізитів стане доступною в електронному кабінеті.
ДПС на підставі повідомлення про використання єдиного рахунка не пізніше наступного робочого дня після його подання платником включає такого платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.
Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює розрахунковий документ на переказ відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилкових або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом МФУ від 24.07.2015 № 666.
Внесення (перерахування, надходження, сплата, зарахування) коштів платником податку на єдиний рахунок, вважається внесенням (перерахуванням, надходженням, сплатою, зарахуванням) коштів таким платником податку до бюджету.
Реєстр платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків формується Податковим органом щоденно, крім вихідних, святкових та неробочих днів, у межах коштів, сплачених на єдиний рахунок таким платником податків, та з урахуванням наявних у такого платника сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань відповідно до пункту 351.8 ПКУ з дотриманням черговості сплати.
Згідно із встановленою черговістю сплати у першу чергу погашається недоїмка з єдиного внеску.
Поповнення єдиного рахунку може здійснюватися платником виключно з рахунку, відкритого в установі банку, тобто у безготівковій формі.
Сплата податків і зборів, інших платежів, єдиного внеску через єдиний рахунок дозволяє зменшити: - витрати часу на формування платіжних доручень, - кількість формування платіжних доручень, - кількість помилково сплачених грошових зобов’язань, - дозволить уникнути непорозуміння зі зміною рахунків.
Законодавчо-нормативні акти для впровадження єдиного рахунку:
- Закон України від 04.10. 2019 № 190-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» ;
- Закон України від 13.04. 2020 № 559-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»;
- постанова КМУ від 29.04.2020 № 321 «Про затвердження Порядку Функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади».
Порядок звітування платниками єдиного податку третьої групи
Платники єдиного податку 3-ї групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду) (абз. перший п. 296.3 ст. 296 ПКУ).
Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 ст. 49 ПКУ).
При цьому, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 ПКУ).
Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст. 295 ПКУ).
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (абз. тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).
Сплата єдиного податку платниками третьої групи здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4 ст. 295 ПКУ).
До уваги платників: інформаційні відеоролики ДПС щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що Державна податкова служба України започатковувала серію інформаційних роликів щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування.
З інформаційним відеороликом щодо типів одноразових декларацій з одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитись за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/514461.html.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: чи можна після закінчення періоду такого декларування внести доповнення до поданої декларації
Уточнююча декларація після завершення періоду проведення кампанії декларування подається за умови подання декларантом звітної (нової звітної) декларації до строку закінчення зазначеного декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення.
Отже, подання уточнюючої декларації після закінчення періоду кампанії декларування з будь-яких інших підстав положеннями підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу не передбачено (п.п. 6.3 п. 6 підрозділу 94 розділу ХХ ПКУ).
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування коштів в національній/іноземній валютах у готівковій формі
Фізична особа, яка бажає задекларувати кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, повинна до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації звернутися до банку України та розмістити такі кошти на поточних рахунках із спеціальним режимом використання (п. 9 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ).
Постановою Правління НБУ від 05.08.2021 № 83 затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Вимога щодо відкриття фізичною особою поточного рахунку із спеціальним режимом використання стосується виключно готівкових коштів у національній та іноземній валютах, а отже не поширюється на кошти, які вже розміщені фізичною особою на поточних рахунка у банку (п. 9 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ).
Плата за користування радіочастотним ресурсом: терміни звітування та сплати
Базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України дорівнює календарному місяцю.
Платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подає до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації податкову декларацію з рентної плати та додаток з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.
Сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) місяць, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
Рентна плата за спеціальне використання води: як сплачують садівницькі товариства?
Платниками рентної плати за спеціальне використання води є, зокрема, первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (п. 255.1 ст. 255 ПКУ) .
При цьому, не передбачені виключення із платників для суб’єктів, які отримали дозвіл на спеціальне водокористування (п. 255.1 ст. 255 ПКУ).
Об’єктом оподаткування рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).
Рентна плата не справляється за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) (п.п. 255.4.10 ст. 255 ПКУ)
Отже, за обсяги води, що вилучені з водних об’єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування та безпосередньо використані ними, рентна плата не справляється, а об’єкт оподаткування рентною платою (використаний обсяг води) декларується із зазначенням у р. 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 0 (нуль).
За обсяги води, що вилучені з водних об’єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування, та передані (реалізовані) іншим категоріям споживачів, які використовують таку воду в підприємницькій діяльності, рентна плата справляється, а об’єкт оподаткування (використаний (переданий/реалізований) обсяг води) декларується із зазначенням у р. 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 1 (один).
Підприємець - єдинник має право не застосовувати РРО: який документ надається на вимогу покупців?
РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які відповідно до ПКУ відносяться до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО (п. 6 ст. 9 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12.05.1991 № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» (п. 15 ст. 3 Закону № 265).
Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену Законом № 1023, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.
Отже, підприємець – платник єдиного податку, який має право не застосовувати РРО та/або ПРРО, зобов’язаний надати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця.
У разі ненадання на вимогу покупця товарів (послуг) відповідного документа фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, притягаються до відповідальності, передбаченої Законом № 1023.
Термін збереження облікових справ суб’єктів господарювання в податковій, після припинення діяльності (ліквідації)
Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 затверджено Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів.
Облікові справи платників податків і зборів (обов’язкових платежів) зберігаються протягом 5 років після припинення діяльності таких суб’єктів господарювання (ст. 291 розд. І Переліку).
Особові рахунки платників податків і зборів (обов’язкових платежів) зберігаються протягом 5 років (ст. 292 розд. І Переліку).
Слід зазначити, що обчислення строків зберігання документів проводиться з 01 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством. Наприклад, обчислення строку зберігання справ, завершених діловодством у 2019 році, починається з 01 січня 2020 року.
Відкриті дані на вебпорталі ДПС
На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/datasets.php оприлюднюються (оновлюються) набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних за адресою: data.gov.ua.
Отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків: презентаційні матеріали
На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/fizichnim-osobam/otrimannya-reestratsiynogo-/ розміщено презентаційні матеріали щодо отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків.
Онлайн ресурс містить роз’яснення:
- Які документи потрібно подати фізичній особі для отримання Картки платника податків з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків;
- Особливості реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі на підставі документів в електронній формі;
- Нормативно-правові акти.
Якщо необхідна інформація про види діяльності (КВЕД) платника податків
Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР), є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених Законом № 755, за їх надання стягується плата (част. перша ст. 11 Закону Закону від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»).
Відомості, що містяться в ЄДР, зокрема, про види діяльності надаються у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг до відомостей з ЄДР, які актуальні на момент запиту (абз. другий п. 1 част. другої ст. 11 Закону №755).
Розпорядником ЄДР є Міністерство юстиції України, на офіційному вебсайті якого за адресою (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search) здійснюється безкоштовний пошук відомостей у ЄДР (по фізичній особі – підприємцю, юридичній особі, відокремленому підрозділу юридичної особи) та перегляд інформації про види діяльності (КВЕД) платника податків.
Режим «Облікові дані платника» приватної частини Електронного кабінету містить інформацію про облікові та реєстраційні дані платника, у тому числі, щодо кодів видів економічної діяльності (КВЕД) платника.
Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації - id.gov.ua (MobileID та BankID) або з використанням мобільного застосунку «ДІЯ».
Розділ «Реєстраційні дані» зазначеного режиму містить інформацію про код та найменування основного виду економічної діяльності, розділ «Види діяльності» – інформацію про всі КВЕД платника, які внесені до ЄДР (код ВЕД, найменування ВЕД, ознака віднесення до основного виду економічної діяльності).
Скористайтесь можливістю отримання податкових послуг на порталі «Дія»
На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/diyalnist-/onlayn-navchannya/podatkovi-poslugi-na-portali-diya/prezentatsiyni-materiali/497634.html розміщено презентаційні матеріали щодо надання податкових послуг на порталі «Дія».
Єдиний державний вебпортал електронних послуг «Дія» - це застосунок, де можна отримати всі послуги онлайн. Застосунок «Дія» передбачає надання онлайн послуг громадянам та бізнесу.
Так, на порталі «Дія» та у мобільному застосунку суб’єкти господарювання можуть отримати такі послуги:
• подання декларації платника єдиного податку. Отримати послугу можуть: фізичні особи-підприємці — платники єдиного податку 1-3 груп, які: - не мають найманих працівників; - не є платниками ПДВ; - не змінювали групу оподаткування з початку 2021 року; - не перебувають у процесі припинення підприємницької діяльності;
• довідка про доходи — відомості з Державного реєстру фізичних осіб про виплачені доходи та утримані з них податки;
• сплата податків (єдиний податок та ЄСВ);
• перегляд раніше поданих декларацій;
• перегляд даних про платника та стан його розрахунків з бюджетом.
Для отримання послуг у застосунку «Дія» необхідно зареєструватись чи авторизуватись в кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою електронного підпису або BankID. Також можна створити Дія.Підпис у мобільному застосунку Дія за умови, якщо в Дії є ІD-картка або закордонний паспорт.
