Дитяча мрія – щоб поряд були мама і тато!
«Мрію мати свою сім’ю, у якій я буду найщасливішою дитиною. Моя сім’я мені часто сниться… А ще я хочу мати братика або сестричку, яких я буду дуже любити. Мені важко одному. Мене ніхто не любить по справжньому, і я розумію, що нікому не потрібен. Коли мені щось болить або я чимось зажурений, я не маю з ким про це поговорити. Мені ніхто не читає казок, мене ніхто не цілує, коли лягаю спати. Я один… Я не хочу цукерок та іграшок. Найбільше в світі я хочу мати маму і тата, щоб вони любили мене по-справжньому і турбувалися про мене. Я хочу, щоб мене пригорнула до себе мама і сказала, що любить мене!».
Дорогі мами, батьки, всі дорослі! Це крик маленької, осиротілої душі. Ці слова може сказати кожна дитина, яка проживає у державному закладі через те, що осиротіла, або яку через певні причини позбавили батьківського піклування. Таких дітей сотні. Вони залишилися самі зі своїми поки що дитячими проблемами. Хоча держава дбає про них, проте найголовнішу їх потребу, на жаль, задовольнити вона не може. Це потреба в любові, турботі, щасливому дитинстві, яку може забезпечити тільки справжня сім’я.
Тому, хто виріс у родині, важко уявити, що відчуває маленька дитина, яка залишилась без батьків. Майже безпорадна, без батьківської підтримки і любові, вона залишається наодинці зі складними життєвими проблемами.
В Україні існує чотири форми сімейного влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Це — всиновлення, опіка (піклування), прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу. Вони забезпечують соціальний захист, захист майнових і житлових прав дитини, догляд, виховання, подолання психологічних травм, задоволення щоденних потреб дитини, яка залишилась без піклування батьків.
Усиновлення (удочеріння) є найбільш прийнятною і сприятливою формою виховання, за якої дитина повністю прирівнюється до рідних дітей, набуває в особі усиновителів батьків, рідну сім’ю.
Встановлення опіки та піклування стосується громадян, які перебувають переважно в сімейних, родинних стосунках із дітьми цієї категорії для забезпечення їх виховання, освіти, розвитку і захисту їх прав та інтересів.
Дитячий будинок сімейного типу – окрема сім’я, яку створює за бажанням подружжя або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, для забезпечення сімейним вихованням і спільного проживання не менше п’яти дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Прийомна сім’я — сім’я, яка добровільно взяла із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від 1-го до 4-х дітей на виховання та спільне проживання.
Сьогодні в інтернатах живуть діти, яким не пощастило мати сім’ю, їх ніколи не приголубить мама, не візьме на руки тато. Чому ця дитина повинна залишитися нещасливою? Виростаючи без сім’ї, виховуючись у державному закладі, дитина залишається не готовою до труднощів реального життя після виходу з інтернату у 18 років. Що відбувається далі? Статистика жахає: такі діти скоюють злочини, зловживають наркотиками, алкоголем, ведуть аморальний спосіб життя, не мають місця проживання чи роботи, їх сім’ї закінчуються розлученнями.
Ви можете запобігти цьому!
Прийнявши дитину у свою сім’ю, ви не тільки врятуєте її від безнадійності, навчите звичних для нас та часто зовсім невідомих для дитини життєво необхідних навичок, а головне - поділитеся з нею любов’ю та турботою.
Дорогі батьки! Вони мріють про щасливу сім’ю! Сподіваються, що хтось їх полюбить по-справжньому і назве своїм сином чи донькою.
Зважтеся на цей крок! Ваша дитина на вас чекає!
Якщо хтось із читачів вирішить взяти на виховання дитину, дати їй шанс вирости у люблячій родині – звертайтеся до нашої служби. Чекаємо за адресою: вул. Чкалова, 27, с. Чкалове,
Чкаловська сільська рада, Тел. 096-971-46-39
Діти чекають Вашої підтримки і допомоги.
Начальник Служби у справах дітей
Чкаловської сільської ради
Д.А. ОВЧАРЧИН
