Державна податкова служба інформує
Платники Мелітопольщини та Веселівщини поповнили державний бюджет майже
на 581 мільйон гривень
У січні-жовтні платники податків Мелітопольського та Веселівського регіонів спрямували до державної скарбниці 580 мільйонів 948 тисяч гривень, це на 68 мільйонів 550 тисяч або на 13 відсотків перевищило рівень надходжень минулого року. Лише у жовтні поточного року державний бюджет поповнено на 94 мільйони 212 тисяч гривень, що на 9 мільйонів 477 тисяч більше показників жовтня 2019 року.
Так, з початку року суб'єкти господарювання м. Мелітополя та Мелітопольського району перерахували до бюджету 384 мільйони 371 тисячу та 127 мільйонів 395 тисяч гривень відповідно, Веселівського району – 69 мільйонів 182 тисячі.
Майже половину доходів держбюджету сформував податок на додану вартість – 285 мільйонів 800 тисяч гривень. Надходження перевищили рівень відповідного періоду минулого року на 66 мільйонів 270 тисяч або на 30 відсотків.
Підприємства, установи і підприємці перерахували до державної казни 179 мільйонів 550 тисяч гривень податку на доходи фізичних осіб, що майже на 11 мільйонів або на 6,6 відсотків більше, ніж надійшло у січні-жовтні минулого року.
Крім того, до державної скарбниці надійшло 54 мільйони 550 тисяч гривень податку на прибуток, 47 мільйонів 783 тисячі військового збору, майже 2 мільйони гривень рентних платежів, 1 мільйон 706 тисяч гривень екологічного податку тощо.
Мелітопольці та веселівці перерахували 47,8 мільйонів гривень військового збору
У січні-жовтні мелітопольські та веселівські платники податків спрямували до державного бюджету 47 мільйонів 783 тисячі гривень військового збору. Порівняно з минулим роком сплату військового збору збільшено на 1 мільйон 697 тисяч або на чотири відсотки.
Зокрема, за 10 місяців цього року платники м. Мелітополя сплатили 35 мільйонів 20 тисяч гривень військового збору, Мелітопольського району – 8 мільйонів 473 тисячі, Веселівського району – 4 мільйони 290 тисяч гривень.
У жовтні до бюджету надійшло майже 5 мільйонів 515 тисяч гривень військового збору, що на 823 тисячі або на 18 відсотків більше, ніж у жовтні минулого року.
Нагадаємо, ставка військового збору становить 1,5 відсотка. Збір сплачується з отриманих доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб відповідно до статті 168 Податкового кодексу України. Зокрема, це заробітна плата, іноземні доходи, суми винагород та інших виплат, нарахованих відповідно до умов цивільно-правового договору, пасивні доходи, у тому числі, роялті, дивіденди, страхові виплати та інші.
До уваги користувачів програмних РРО: корисні посилання
З метою надання інформаційної підтримки суб’єктам господарювання, які мають намір використовувати/використовують програмні РРО, на офіційному субсайті ДПС розміщена інформація щодо реєстрації та застосування програмних РРО.
Інструкції з встановлення та налаштування програмних РРО розміщено за посиланнями:
та
Інструкції щодо заповнення реєстраційної форми та повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа розміщено за посиланням:
https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/instruktsii-schodo-zapovnennya-form/.
З інформацією про РРО та програмні РРО можна ознайомитись на вебпорталі ДПС
Для інформування суб’єктів господарювання ДПС щоденно оприлюднює на своєму вебпорталі:
- дані про РРО із зазначенням фіскальних номерів РРО, дати реєстрації РРО, номера останньої книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на такий РРО, та дати її реєстрації в контролюючому органі, коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності));
- дані про РРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи контролюючого органу, із зазначенням фіскальних номерів РРО, дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО, коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)).
Інформація оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації.
Також ДПС оприлюднює на своєму офіційному вебпорталі:
- дані щодо фіскальних номерів програмних РРО із зазначенням коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) та дати реєстрації ПРРО, адреси господарської одиниці, на яку зареєстрований програмний РРО;
- дані щодо фіскальних номерів програмних РРО, реєстрацію яких скасовано, із зазначенням коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)), дати, причини та підстави для скасування реєстрації ПРРО, адреси господарської одиниці, де застосовувався ПРРО, реєстрацію якого скасовано.
На офіційному вебпорталі ДПС у відкритій частині Електронного кабінету в меню «Реєстри» у вкладках:
- «Інформація про РРО» (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/rro), – суб’єкт господарювання може отримати інформацію по всіх зареєстрованих РРО та програмних РРО, шляхом пошуку за їх даними;
- «Інформація про книги ОРО» (http://cabinet.tax.gov.ua/registers/koro), – суб’єкт господарювання може отримати інформацію по зареєстрованих книгах ОРО шляхом пошуку за їх даними.
Реалізація продукції на ринках та ярмарках: коли можливо без РРО?
Суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або програмних РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійсненні роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу).
Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або програмний РРО є обов’язковим, зокрема, для роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу) – 500 тис. грн. на один суб’єкт господарювання.
У разі перевищення граничного розміру розрахункових операцій, суб’єкт господарювання зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО та/або програмний РРО та проводити розрахунки з застосовуванням РРО або програмного РРО.
Зазначена норм визначена п. 2 та п. 3 «Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій», затвердженого Постановою КМУ від 23.08.2000 № 1336.
Реєстр РРО: що необхідно знати
Реєстр РРО – перелік моделей РРО, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва, які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
- Реєстр РРО складається з двох частин:
- перша – перелік моделей, дозволених до первинної реєстрації в контролюючих органах;
- друга – перелік моделей, строк первинної реєстрації (дії сертифікатів відповідності) яких закінчився. Такі моделі повторно включаються до першої частини Реєстру РРО в порядку, встановленому для первинної реєстрації моделі.
Строк первинної реєстрації моделі – це граничний строк, до закінчення якого дозволяється реєструвати в контролюючих органах конкретні моделі, що раніше не були зареєстровані, який визначається згідно із строком дії сертифіката відповідності моделі з конкретною версією внутрішнього програмного забезпечення.
Реєстрації в контролюючому органі підлягають РРО, модифікації яких включені до Реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Реєстром РРО.
Отже, первинна реєстрація РРО в контролюючому органі означає, що реєстрація цього РРО здійснюється вперше. Такій реєстрації підлягають моделі (модифікації) РРО, що містяться у першій частині Реєстру РРО та раніше не були зареєстровані, тобто які не експлуатувалися (нові).
- Інформацію про РРО, первинну реєстрацію яких заборонено, містить друга частина Реєстру РРО.
Модель (модифікація) РРО, що знаходиться в другій частині Реєстру РРО, може використовуватись (експлуатуватись) його власником (орендарем) до закінчення семирічного терміну з моменту введення в експлуатацію, але не більше дев’яти років від дати випуску, строку служби такого РРО.
Тобто, якщо РРО на момент його придбання (взяття в оренду) суб’єктом господарювання, знаходиться у другій частині Реєстру РРО, то такий РРО не підлягає реєстрації в контролюючих органах.
Зазначена норма визначена п. 2, п. 4 «Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій», затвердженого Постановою КМУ від 29.08.2002 №1315 та п. 2 глави 2 розд. ІІ «Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)», затвердженого наказом МФУ від 14.06.2016 № 547.
Готівкові розрахунки: які діють обмеження?
Суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
- між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн. включно;
- з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. включно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку для вивчення клієнта з урахуванням ризикорієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи/юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.
Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Зазначене обмеження стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.
Обмеження граничної суми готівкового розрахунку 10000 (50000) грн. не поширюється на розрахунки, які здійснюються платниками податків шляхом внесення готівки до каси банку для подальшого її перерахування на рахунок отримувача.
Така норма передбачена п. 6 розд. ІІ «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 року № 148.
