Державна податкова служба інформує
Мелітопольці та веселівці сплатили майже 591 мільйон гривень єдиного внеску
З початку року надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування від мелітопольських та веселівських платників склали 590 мільйонів 636 тисяч гривень, що на 8,5 мільйонів перевищує минулорічну сплату. Про це повідомив начальник Мелітопольського відділу податків і зборів з фізичних осіб управління податкового адміністрування Головного управління ДПС у Запорізькій області Олександр Зюзін.
Так, у січні-вересні суб'єкти господарювання м. Мелітополя та Мелітопольського району перерахували 450 мільйонів 778 тисяч гривень та 92 мільйони 307 тисяч гривень єдиного внеску відповідно, Веселівського району – 47 мільйонів 551 тисячу.
Зокрема, у вересні мелітопольські та веселівські роботодавці сплатили до соціальних та пенсійного фондів 69 мільйонів гривень єдиного внеску, що на 3,2 мільйони більше вересневих показників 2019 року.
Мелітопольські та веселівські платники поповнили бюджети майже на 1,2 мільярди гривень
У січні-вересні платники податків Мелітопольщини та Веселівщини спрямували до бюджетів усіх рівнів 1 мільярд 199,9 мільйонів гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року рівень сплати збільшився на 73,7 мільйони гривень.
Так, за 9 місяців цього року мелітопольські та веселівські підприємства, установи і підприємці перерахували до державної казни 499 мільйонів 861 тисячу гривень, до місцевих скарбниць - 700 мільйонів 124 тисячі гривень.
Найбільші суми до бюджетів надійшли від сплати податку на доходи з фізичних осіб - 636 мільйонів 740 тисяч гривень та податку на додану вартість - 218 мільйонів 798 тисяч гривень.
Крім того, протягом січня - вересня поточного року скарбниці отримали 108 мільйонів 93 тисячі єдиного податку, 71 мільйон 732 тисячі гривень плати за землю, 63 мільйони 82 тисячі гривень податку на прибуток, 42 мільйони 268 тисяч гривень військового збору тощо.
Для торгівлі алкоголем і тютюном запорізькі підприємці отримали 7306 ліцензій
З початку року суб'єкти господарювання, які торгують уроздріб підакцизними товарами, сплатили до місцевих бюджетів регіону 13 мільйонів 752 тисячі гривень акцизного податку. Надходження перевищили рівень відповідного періоду минулого року на 6 мільйонів 790 тисяч або на 5,3 відсотка. Поро це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.
У січні-вересні 2020 року фахівці податкової служби видали 7306 ліцензій, зокрема, 4408 – на право торгівлі алкогольними напоями, 2898 – для реалізації тютюнових виробів. До місцевих бюджетів надійшло майже 31 мільйон гривень плати за ліцензії. Крім того, призупинено дію 1123 документів, анульовано 1698. Станом на початок жовтня кількість діючих ліцензій склала 8466.
Також запорізькі податківці провели 646 перевірок з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює обіг підакцизних товарів. За виявлені порушення застосовані штрафні санкції на суму 63,8 мільйона гривень.
Нагадуємо, Державною податковою службою України створено новий сервіс щодо оперативного автоматизованого повідомлення суб’єктів господарювання про сплив терміну чергового платежу за ліцензію, призупинення дії ліцензії, анулювання ліцензії на певний вид діяльності. Повідомлення про внесення чергового платежу за ліцензію автоматично формується в інформаційно-телекомунікаційних системах ДПС та направляється суб’єкту господарювання до настання терміну сплати за ліцензію через "Електронний кабінет".
Співробітники запорізької податкової міліції викрили 43 злочини у сфері економіки
У січні-вересні слідчі підрозділи Головного управління ДФС у Запорізькій області розслідували 117 кримінальних проваджень. Із них 55 належать до категорії тяжких, у тому числі, 30 – за ухилення від сплати податків і зборів в особливо великих розмірах. До суду з обвинувальним актом направлено 12 проваджень. Для звільнення осіб від кримінальної відповідальності до суду направлено 6 матеріалів, зокрема, три – у зв'язку з повним відшкодуванням збитків.
Завдяки заходам, які вжили працівники податкової міліції, по закінченим кримінальним провадженням відшкодовано 11,9 мільйона гривень (з урахуванням фінансових санкцій та пені), накладено арешт на майно на суму 9,7 мільйона.
За матеріалами співробітників оперативних підрозділів зареєстровано 43 кримінальні провадження.
З початку року ліквідовано три центри мінімізації платежів до бюджету. За результатами відпрацювання СГД, які користувались їхніми послугами, стягнуто 20,1 мільйона гривень.
У рамках операції "Акциз-2020" оперативники ліквідували 7 "підпільних цехів", у трьох з яких виготовлялися фальсифіковані алкогольні напої, також у трьох – спирт, ще один спеціалізувався на виробництві тютюнових виробів, реалізація яких здійснювалась через мережу Інтернет, а також з використанням створених акаунтів у різних мобільних додатках. Із незаконного обігу вилучено товарів підакцизної групи на суму 36,6 мільйона. Відповідно до судових рішень конфісковано підакцизні товари на суму 3,2 мільйона.
У житлових будинках Запоріжжя нелегально виробляли спирт, горілку і коньяк
Співробітники податкової міліції Запорізької області під процесуальним керівництвом Запорізької обласної прокуратури припинили незаконну діяльність з виготовлення спирту і фальсифікованих алкогольних напоїв.
Під час розслідування кримінального провадження за ст. 204 Кримінального кодексу України виявлено підпільне виробництво, яке розміщувалось у житлових будинках у м. Запоріжжі.
За результатами проведених обшуків вилучено 3,6 тони рідини з характерним запахом спирту, 445 літрів кустарно виготовлених алкогольних напоїв (горілка, коньяк), ароматизатори, а також обладнання для виготовлення спирту – 2 ректифікаційні колони.
Вилучене обладнання дозволяло забезпечувати повний цикл виробництва спирту, частина якого використовувалася для розливу фальсифікату. Реалізація незаконно виготовлених підакцизних товарів здійснювалась на території міста Запоріжжя.
Призначено експертизу вилученої рідини.
Розслідування триває, вживаються заходи щодо встановлення кола осіб, причетних до незаконного обігу підакцизних товарів.
Реєстрація програмного РРО: які дії?
- Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі.
Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись програмний РРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ.
- Реєстрація програмного РРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
Інструкція щодо заповнення та подання заяви про реєстрацію програмного РРО за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602) через Електронний кабінет розміщена за посиланням: Головна>БАНЕР>Програмні РРО>Форми ПРРО>Інструкції щодо заповнення та подання форми № 1-ПРРО через Електронний кабінет.
Після включення програмного РРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій він може використовуватись суб’єктом господарювання.
- Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для програмного РРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом МФУ від 06.06.2017 № 557 (у редакції від 01.06.2020 № 261).
Інструкція щодо заповнення Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) за формою J/F1391801 розміщена на банері «Програмні РРО» за посиланням: Головна>БАНЕР>Програмні РРО>Форми ПРРО>Інструкції щодо заповнення форм.
- Реєстрація касира в розділі «Програмний РРО» Електронного кабінету здійснюється шляхом подання повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (форма J/F 1391801), що розміщена за посиланнями:
- Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів для юридичних осіб)/j1391801;
- Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документiв (перелік сервісних запитів для фізичних осіб)/f1391801.
Продаж підакцизних товарів через РРО без попереднього програмування найменування із зазначенням коду УКТ ЗЕД: які штрафи?
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів зобов’язані застосовувати РРО та/або програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).
До підакцизних товарів належать, зокрема: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).
У разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмний РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п.7 ст. 17 Закону № 265).
Посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг за порушення вимог Закону №265 притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності у розмірах передбачених ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст. 26 Закону № 265).
Отже, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання фактів порушень вимог щодо реалізації товарів (послуг) через РРО та/або ПРРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, застосовується:
- фінансова санкція – у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, незалежно від кількості встановлених таких порушень,
- та адміністративна відповідальність передбачена ст. 155 прим. 1 КУпАП.
Програмні РРО: створення Z-звіту
Фіскальний звітний чек (Z-звіт) – це документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) програмним РРО, що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскального сервера ДПС.
Отже, електронний фіскальний звітний чек – це документ, створений програмним РРО, що містить дані денного звіту, зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити фіскального звітного чека за встановленою формою.
Електронний фіскальний звітний чек (Z-звіт), створюється засобами програмного РРО щоденно у електронній формі у разі здійснення розрахункових операцій або закриття робочої зміни та подається фіскального сервера засобами телекомунікацій.
Z-звіт може бути сформованим в електронній формі або роздрукованим.
Фіскальний звітний чек ПРРО підлягає реєстрації (фіскалізації) на фіскальному сервері ДПС.
Після передачі до фіскального сервера Z-звіту і отримання відповідно підтвердження від фіскального сервера, його зберігання відбувається за бажанням суб’єкта господарювання в зручний для нього спосіб.
Зазначена норма визначена Законом України від 20.09.2019 № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який відповідно до Закону від 17.03.2020 № 533-ІХ набрав чинності 01.08.2020 р.
Новації законодавства: облік доходів і витрат самозайнятими особами з 01.01.2021 року
Закон України від 14.07.2020 № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» змінив порядок ведення обліку доходів і витрат самозайнятими особами.
Зокрема, з 01.01.2021 року відмінено обов’язкове ведення паперових Книг обліку доходу та витрат, Книг обліку доходів.
Залежно від обраної системи оподаткування самозайняті особи, починаючи з 1 січня 2021 року, мають вести облік своїх доходів (витрат) у наступний спосіб:
- фізичні особи – підприємці на загальній системі зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестись в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.
- Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестись в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються Міністерством фінансів України.
На сьогодні і до моменту затвердження нової форми МФУ залишається чинною Книга обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджена Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481.
- Фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку першої і другої
груп та платникам єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, надано право вести облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Облік доходів та витрат може вестись як у паперовому, так і в електронному вигляді.
- Фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, надано право вести облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.
Облік доходів та витрат може вестись як у паперовому так і в електронному вигляді.
На сьогодні підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, ведуть Книгу обліку доходів. Платники єдиного податку третьої групи (підприємці), які є платниками ПДВ, ведуть облік доходів та витрат. Форму Книги обліку доходів та Книги обліку доходів та витрат і порядок її ведення затверджено наказом МФУ від 19.06.2015 № 579.
Новації законодавства у частині проведення документальних перевірок під час карантину
Законом України від 14.07.2020 № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» (набрав чинності08.08.2020) внесено зміни до п. 52.2 ст. 52 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, а саме:
З 8 серпня 2020 року на період дії карантину контролюючим органам надано право проводити документальні позапланові перевірки:
- за зверненнями платника податків;
- документальні позапланові перевірки проводяться також і з підстав, визначених п.п. 78.1.7 ст. 78 ПКУ:
- якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця,
- у разі закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації,
- якщо порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків,
- коли подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Нагадаємо, що з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, діє мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок,крім:
- документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;
- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених п.п. 78.1.7 та 78.1.8 ст. 78 ПКУ;
- фактичних перевірок порушення вимог законодавства в частині:
- обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
- цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених п.п. 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 ст. 80 ПКУ.
