Їх дух незламний і безсмертний подвиг накреслив шлях до мирного життя
20 лютого навчальний процес у КЗ «Калинівська загальноосвітня школа» розпочався хвилиною мовчання. Учні, вчителі та всі працівники школи вшанували Героїв Небесної Сотні. Далі було проведено загальношкільний захід «Їх дух незламний і безсмертний подвиг накреслив шлях до мирного життя».
І це вже наша історія…
21 листопада 2013 року за кілька днів до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, український уряд радикально повернув курс держави від євроінтеграційного до курсу, спрямованого на розвиток співпраці з державами-членами СНД.
Обурена таким рішенням уряду України молодь, виходить на Майдан Незалежності у Києві. Невдоволення підтримують по всій Україні. Це був початок Революції Гідності.
Відтоді минуло 5 років…
До кінця доби 21 листопада 2013 року на Євромайдан у столиці збирається понад 1500 чоловік. З'явилась міліція, посилені загони Беркуту. Із другої половини наступного дня кількість людей зростає, відбулися перші сутички з міліцією.
У ніч проти 30 листопада близько четвертої години ранку, коли на Майдані Незалежності залишалося до 400 протестувальників, їх оточили озброєні бійці «Беркуту» та здійснили розгін мирного протесту, застосувавши силу.
Події 30 листопада стали переломним моментом в українських подіях кінця 2013 року
Збурення в суспільстві наростає.
Відбуваються масові провокації, так званих, «тітушок». Почався наступ спец призначенців із масовим побиттям журналістів та протестувальників.
Активісти закликали киян і всіх українців відзначити новорічні та Різдвяні свята на Майдані Незалежності, і тисячі людей святкували Новий 2014 рік разом.
Події, що відбулися з 19 по 22 січня 2014 року на Майдані, ще називають «Кривава водохреща», або «Вогнехреща». Це була найгарячіша фаза у протистоянні народу і влади.
Фінальним і найбільш драматичним етапом революції стали події у Києві 18-20 лютого, в ході яких загинуло більше сотні кращих наших синів і дочок. Розгони Євромайдану відзначилися брутальним побиттям сотень людей, десятків журналістів. Поступово ці «штурми та розгони» переросли у велетенські акції спротиву, били дзвони всіх церков, а кожен штурм сприймався в Україні, як «боротьба не на життя, а на смерть».
А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров´ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав..
Й заплакав Бог,побачивши загін:
Спереду – сотник ,молодий,вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній-сивий-сивий..
І рани їхні вже не їм болять..
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…
Педагог-організатор О. Шило
