Свято у Зеленогаївському СБК
Война! Забыть не можем это
В горячем сердце это слово навека.
Но есть еще одно - Великая Победа,
Салютом пламенным взрывает облака.
Живая память для потомков это важно,
Ведь нас учили в жизни это уважать
И если слово к нам вернется вдруг однажды
Мы сможем в памяти другое отыскать.
73 роки відділяють нас від тих травневих днів, коли відлунали останні залпи найбільшої в історії людства війни. Багато горя і сліз принесла вона і на нашу українську землю.
Минає час, а ми все рівно збираємось на священних місцях, де похоронені воїни-визволителі, щоб вшанувати пам’ять героїв, які ціною свого життя здобули нам мир і зараз покояться в цих могилах. У ці дні Пам’яті ми схиляємо голови перед захисниками, вклоняємося героїзму, мужності і відвазі воїнів, трудівників тилу, які віддали свої сили задля Перемоги. І скільки б не минуло часу потрібно пам’ятати ті страшні події. Наш обов’язок – бути гідними продовжувачами справи переможців, утверджувати мир та злагоду на нашій землі.
9 Травня у Зеленогаївському сільському будинку культури відбувся святковий концерт присвячений Дню памяті та примирення та Дню перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Від імені сільського голови, депутатів та виконкому Чкаловської сільської ради із святом зеленогаївців привітала секретар сільської ради Ірина Бабич, яка побажала міцного здоров’я, мирного неба, щастя, оптимізму, благополуччя і віри у завтрашній день. За дві години перебування у залі перед очима глядачів промайнули 4 роки страшної війни, 1418 днів і ночей ратного подвигу, починаючи від повідомлення Левітана про початок війни і до повідомлення про її закінчення. Згадали усіх, хто вклав свою частку у Велику Перемогу. Звучали пісні та вірші, слова ведучих концерту брали за серце водночас гіркотою та радістю, а від військових мелодій трепетала душа. Учасники концерту на чолі із директором будинку культури Покадьком Сергієм хоча і не бачили ті дні, але душею, на сцені, вони пережили усі ті події.
Хоча все менше залишається серед нас очевидців воєнних дій, ми повинні докласти усіх зусиль щоб наші діти і онуки знали про ті страшні події і розуміли, що зробили для нас наші батьки і діди.
