Чкаловська громада

Запорізька область, Мелітопольський район

ДПС в Запорізькій області інформує

Дата: 08.07.2021 08:24
Кількість переглядів: 176

За перше півріччя  платники Мелітопольщини та Веселівщини перерахували до держбюджету майже 394 мільйони гривень

 

За січень - червень цього року від мелітопольських та веселівських платників до державного бюджету надійшло 393 мільйони 955 тисяч гривень податків і зборів. Як зазначив начальник Мелітопольського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Валерій Літинський, це на 74,2 мільйони або на 23,6 відсотки більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Так,  платники міста Мелітополя поповнили державну скарбницю на 275 мільйонів 98 тисяч гривень, представники бізнесу Мелітопольського та Веселівського районів спрямували до бюджету в 614 тисяч та 43 мільйони 243 тисячі гривень відповідно.

В розрізі податків та зборів найбільше платники перерахували податку на додану вартість – 166 мільйонів 497 тисяч гривень, що на 28,2 мільйони або на 20,4 відсотки більше, ніж торік.

Податку на доходи фізичних осіб за перші шість місяців сплачено 124 мільйони 713 тисяч, це майже на 22 мільйони або на 22 відсотки перевищує рівень аналогічного періоду минулого року.

Підприємства Мелітопольщини та Веселівщини забезпечили 63 мільйони гривень податку на прибуток, що на 23 мільйони або на 57,7 відсотків більше, ніж за січень - червень  2020 року.

Крім того, упродовж першого півріччя платники забезпечили більше 33 мільйонів гривень військового збору, зростання до минулорічних показників – на 22 відсотка або на 5,7 мільйонів.

 

 

Мелітопольські та веселівські комунальники сплатили до місцевих бюджетів більше 7 мільйонів гривень податку на прибуток

 

Упродовж січня - червня поточного року мелітопольські та веселівські підприємства комунальної форми власності  спрямували до місцевих бюджетів 7 мільйонів 311 тисяч гривень податку на прибуток. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження збільшились на 1 мільйон 766 тисяч гривень або майже на 32 відсотки. Про це повідомив начальник Мелітопольського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Валерій Літинський.

Зокрема, комунальні підприємства міста Мелітополя поповнили місцеву скарбницю на 6 мільйонів 279 тисяч, комунальники Мелітопольського району перерахували до місцевих бюджетів майже 897 тисяч, веселівські платники сплатили більше 134 тисяч гривень податку на прибуток.

У червні підприємства комунальної форми власності відрахували до місцевих бюджетів 245 тисяч гривень.

 

 

Запорізькі компанії і підприємці добровільно легалізували працю майже 7 тисяч співробітників

 

Упродовж року фахівці податкової служби регіону проводили аудит та роз'яснювальну роботу серед керівників підприємств і підприємців на предмет легалізації праці та доходів. У результаті роботодавці офіційно оформили 6898 співробітників та виплатили їм 41,3 мільйона гривень, а це в середньому 6000 гривень на кожного.

Додаткові надходження до бюджетів і соціальних фондів склали 17,2 мільйона гривень, зокрема, 7,5 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб, 9,1 мільйона гривень єдиного внеску та 600 тисяч гривень військового збору.

Крім того, у сфері оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами податківці виявили 7 осіб, які працювали без трудових договорів. Матеріали перевірок направлені до Головного управління Держпраці у Запорізькій області для вжиття заходів в межах повноважень.

Також проведено 203 документальні перевірки платників, які мали ризики щодо несплати податків і зборів під час виплати доходів громадянам. За встановлені порушення донараховано 2,4 мільйона гривень, у тому числі, 2,1 мільйона гривень ПДФО, 200 тисяч гривень єдиного внеску та 100 тисяч гривень військового збору.

Представники податкової служби та Держпраці й у подальшому проводитимуть спільні інформаційні та контрольно-перевірочні заходи серед роботодавців.

Нагадуємо, за порушення норм податкового законодавства та з питань праці передбачені штрафні санкції. Так, за одного неоформленого працівника доведеться сплатити 10 мінімальних заробітних плат (у 2021 році – 60 тисяч гривень). У разі виявлення повторного порушення штраф зросте до 30 мінімальних зарплат (180 тисяч гривень).

 

 

Е-сервіси податкової стали доступними ще для десяти тисяч запоріжців

 

У першому півріччі за електронними ключами до податкової служби регіону звернулись 10474 платники. Фахівці підрозділів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС видали 24706 кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Електронні ключі від податкової надають доступ до Електронного кабінету платника та до Е-сервісів інших установ і організацій. Це, зокрема, системи ProZorro, Електронні послуги Мін'юсту, Пенсійного фонду, Державної казначейської служби, Державної служби статистики, МВС України, НАЗК, а також Загальнодержавний портал державних закупівель, Єдиний портал адміністративних послуг тощо.

Для отримання ЕДП користувачу необхідно ознайомитись з Регламентом та умовами Договору, а також попередньо записатися до відповідного пункту обслуговування. А зареєстровані користувачі можуть самостійно в онлайн режимі повторно формувати сертифікати: http://acskidd.gov.ua/manage-certificates.

Докладна інформація про електронні довірчі послуги, у тому числі для програмних реєстраторів розрахункових операцій, розміщена за посиланням: https://acskidd.gov.ua/etrusted-services.

 

 

Зверніть увагу: єдинники І групи звільнені від сплати єдиного податку та єдиного внеску до травня 2021 року включно 

 

Фізичні особи підприємці - платники єдиного податку І групи звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за грудень 2020 року, січень-травень 2021 року за себе.

Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за ці періоди у розмірах та порядку, визначених Законом.

При цьому такі періоди включаються до страхового стажу та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законом для кожного з таких періодів.

Отже у 2021 році платників єдиного податку І групи звільнено від сплати єдиного внеску тільки за січень-травень 2021 року.

З червня 2021 року єдиний внесок сплачується на загальних підставах.

Зазначена норма передбачена п. 9 прим.10 розділ УІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Крім того, підприємці - платники єдиного податку І групи звільняються від сплати єдиного податку за січень-травень 2021 року (крім випадків порушення умов застосування першої групи платників єдиного податку) (п. 529підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

 

 

                                Терміни сплати підприємцями єдиного внеску у 2021 році

 

У 2021 році єдиний внесок самозайняті особи сплачують:

- фізичні - особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування незалежно від обраної групи - до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок;

- фізичні - особи - підприємці, які обрали загальну систему оподаткування та особи, які провадять незалежну професійну діяльність - до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Остаточний розрахунок за календарний рік - до 10 лютого наступного року.

Мінімальний розмір єдиного внеску для підприємців, який підлягає сплаті, становить:

за І квартал 2021 року - 3960 грн. (термін сплати 19 квітня 2021 року);

за ІІ квартал 2021 року - 3960 грн. (термін сплати 19 липня 2021 року);

за ІІІ квартал 2021 року - 3960 грн. (термін сплати 19 жовтня 2021 року);

за IV квартал 2021 року - 4070 грн. (термін сплати 19 січня 2022 року).     

 

 

Платникам єдиного внеску: якщо змінили адміністративний район, куди сплачувати та подавати розрахунок?

 

Платник єдиного внеску зобов’язаний подавати звітність та сплачувати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску (п. 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08.07. 2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Згідно з п. 3 розд. ІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773), Розрахунок подається до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Отже, у разі зміни місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, сплата єдиного внеску і подання Розрахунку здійснюється за новим місцем обліку.

 

 

Підприємство вдруге протягом року несвоєчасно подало податкову звітність. Яка відповідальність?

Неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ:

- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення,

- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПКУ).

Документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, якщо їх подання передбачено законом (п.п. 78.1.2 ст. 78 ПКУ).

Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому ст. 58 ПКУ, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.8 ст. 86 ПКУ).

 «Повторне» правопорушення з метою застосування штрафних санкцій у розмірі 1020 грн. за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності визначається за результатами камеральних та документальних перевірок по податках та зборах кожного контролюючого органу, як за основним так і неосновним місцем обліку платника, незалежно від виду податку, якщо до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) такої податкової звітності та винесено повідомлення-рішення.

З дати винесення контролюючим органом такого повідомлення-рішення починається відлік 365 днів (для високосного року – 366 днів) для визначення повторності правопорушення про застосування штрафних санкцій.

 

 

Платникам єдиного внеску: коригування сум у зв’язку з виправленням помилок

 

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджені наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773).

Після закінчення строку подання Розрахунку з типом «Звітний» та/або «Звітний новий» подається Розрахунок з типом «Уточнюючий».

Заповнення Розрахунку з типом «Уточнюючий» при коригуванні сум єдиного внеску проводиться з використанням типів нарахувань 2 та 3, передбачених п. 1 розд. IV Порядку (п. 6 розд. V Порядку).

У разі проведення коригувань сум єдиного внеску у зв’язку з виправленням помилок у розд. І Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок з типом «Уточнюючий»), заповнюються такі рядки:

- рядок 4 «Донараховано та/або доутримано єдиного внеску у зв’язку з виправленням помилок, допущених в попередніх звітних періодах, та/або у зв’язку з уточненням проведеним поза межами звітного періоду, усього (р. 4.1 + р. 4.2 + р. 4.3)»,

- рядок 6 «Сума, на яку зменшено суму нарахувань та або утримань з єдиного внеску у зв’язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх звітних періодах, та/або у зв’язку з уточненням проведеним поза межами звітного періоду, усього (р. 6.1 + р. 6.2 + р. 6.3)».

Заповнення Розрахунку з типом «Уточнюючий» при коригуванні сум єдиного внеску проводиться на підставі даних додатка 1 до Розрахунку з використанням типів нарахувань 2 та 3.

При цьому заголовна частина такого Розрахунку має містити обов’язкові реквізити, визначені в рядках 01 – 05 та у рядку 031 для платників єдиного внеску, а також інформацію про додатки, у яких буде проводитись коригування, та їх кількість, що визначені в рядку 06.

Водночас, додатки, інформація щодо яких не коригується, у рядку 06 не вказуються та відповідно не подаються.

 

 

Якщо застосовані фінансові санкції за порушення використання РРО, чи передбачена ще і адміністративна відповідальність?

 

У разі застосування контролюючим органом до суб’єкта господарювання фінансових санкцій, визначених п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», особи, які здійснюють розрахункові операції і посадові особи такого суб’єкта господарювання притягуються до адміністративної відповідальності, згідно з ст. 155 прим. 1 КУпАП.

За порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг передбачено відповідальність:

- накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції - від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,

- і на посадових осіб – від п’яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в залежності від повторності вчинення адміністративного правопорушення.

За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді) (частина перша ст. 38 КУпАП).

 

 

Коли підприємці – єдинники застосовують РРО

 

Не застосовують РРО та/або програмні РРО підприємці – платники єдиного податку першої групи (п. 296.10 ст. 296 ПКУ).

З 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються підприємцями – платниками єдиного податку другої – четвертої груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої  на 1 січня податкового (звітного) року, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння (п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ).

Звертаємо увагу, що при перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового року,незалежно від обраного виду діяльності (в 2021 році - 1 млн 320 тис грн) застосування касової техніки є обов’язковим.

З 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО повинні застосовувати всі  підприємці - платники єдиного податку (крім ФОП - платників єдиного податку першої групи).

 

 

Якщо податковий орган проводить камеральну перевірку, чи можливо подати уточнюючу декларацію?

 

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова(п.п. 76.1 ст. 76 ПКУ).

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання (п. 76.3 ст. 76 ПКУ).

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).

Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому ст. 58 ПКУ, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Під час проведення контролюючим органом камеральної перевірки платник податків має право подати уточнюючу декларацію (розрахунок) за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом, лише до отримання ним акта камеральної перевірки.

Якщо за результатами камеральної перевірки контролюючим органом виявлено заниження податкового зобов’язання та вручено платнику податків акт такої перевірки (незалежно від дати отримання платником податкового повідомлення-рішення), то платник не має право подавати уточнюючу податкову декларацію (розрахунок) за звітний період, що був охоплений такою перевіркою.

Це пов’язано з тим, що контролюючим органом вже встановлено факт заниження податкового зобов’язання, про що зазначається в акті камеральної перевірки та донарахована сума за результати такої перевірки буде автоматично відображена в інтегрованій картці платника після вручення податкового повідомлення-рішення за умови відсутності інформації про початок процедури адміністративного або судового оскарження.

 

 

Реєстрація програмного РРО: що необхідно знати

 

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний РРО:

- повинен перебувати на обліку в контролюючому органі,

-також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається в електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
 Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

Після включення програмного РРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий програмний РРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для програмного РРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом МФУ від 06.06.2017 № 557 (у редакції від 01.06.2020 № 261).



« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора