Державна податкова служба інформує
За користування земельними ділянками місцеві бюджети отримали понад 20 мільйонів
За перший квартал поточного року до місцевих бюджетів Мелітопольщини надійшло 20 мільйонів 645 тисяч гривень плати за землю. Як повідомив начальник Мелітопольського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Валерій Літинський, із зазначеної суми 15 мільйонів 272 тисячі забезпечили суб’єкти господарювання-юридичні особи, 5 мільйонів 373 тисячі – фізичні особи.
Так, до скарбниці м. Мелітополя надійшло 12 мільйонів 579 тисяч, Мелітопольського району - 5 мільйонів 262 тисячі, веселівські землекористувачі сплатили 2 мільйона 804 тисячі гривень.
Нагадаємо, об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності. Ставки та пільги з плати за землю встановлюють органи місцевого самоврядування відповідної території.
Мелітопольці та веселівці перерахували на потреби української армії більше16 мільйонів гривень
У січні-березні мелітопольські та веселівські платники податків спрямували до державного бюджету 16 мільйонів 125 тисяч гривень військового збору. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження збільшились на 2 мільйона 593 тисячі або на 19,2 відсотка. Лише у березні цього року до бюджету сплачено понад 5 мільйонів 608 тисяч гривень військового збору, що на 625 тисяч або на 12,5 відсотків більше, ніж у минулому році. Про це повідомив начальник Мелітопольського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Олександр Зюзін.
Зокрема, протягом першого кварталу цього року платники м. Мелітополя відрахували 11 мільйонів 170 тисяч гривень, Мелітопольського району – 3 мільйона 672 тисячі, веселівські платники спрямували на потреби армії 1 мільйон 283 тисячі гривень.
Нагадаємо, ставка військового збору становить 1,5 відсотка. Збір сплачується з отриманих доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб відповідно до статті 168 Податкового кодексу України. Зокрема, це заробітна плата, іноземні доходи, суми винагород та інших виплат, нарахованих відповідно до умов цивільно-правового договору, пасивні доходи, у тому числі, роялті, дивіденди, страхові виплати та інші.
Продаж підакцизних товарів додав запорізьким скарбницям понад 70 мільйонів гривень
Упродовж першого кварталу до місцевих бюджетів регіону надійшло 71 мільйон 198 тисяч гривень акцизного податку. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, компанії і підприємці, які продають уроздріб алкогольну і тютюнову продукцію, збільшили відрахування до показника аналогічного періоду минулого року на 31 мільйон 312 тисяч гривень.
Від ліцензування торгівлі підакцизними товарами до скарбниць громад спрямовано 9 мільйонів, що на 1,1 мільйона або на 14 відсотків більше, ніж торік.
За три місяці фахівці податкової служби видали 864 ліцензії на право роздрібної реалізації алкогольних напоїв, 845 – для торгівлі тютюновими виробами, 218 – пивом та 110 – сидром, а також продовжили термін дії 4114 дозволів, призупинили 346, анулювали 485, у тому числі 6 – за продаж алкогольних та тютюнових виробів неповнолітнім.
Станом на 1 квітня кількість діючих ліцензій склала 7889. З повним переліком цих документів можна ознайомитись за посиланням: https://zp.tax.gov.ua/reestr-vidanih-licenziy.
Крім того, з початку року проведено 372 перевірки суб’єктів господарювання щодо дотримання вимог законодавства, яке регулює обіг підакцизних товарів. За виявлені порушення застосовані фінансові санкції на загальну суму 27 мільйонів 376 тисяч гривень.
У Запорізькій області перевірено 373 об’єкти торгівлі пальним
У Запоріжжі під керівництвом першого заступника голови облдержадміністрації Володимира Шустова відбулось чергове засідання штабу протидії незаконній торгівлі нафтопродуктами та скрапленим газом.
Участь у заході взяли очільники структурних підрозділів Запорізької ОДА, Головного управління ДПС у Запорізькій області, представники фіскальної служби, правоохоронних та інших органів влади.
Як було повідомлено, з початку року в регіоні проведено перевірки 373 об’єктів торгівлі пальним. У результаті виявлено 3194 порушення, із незаконного обігу вилучено 33,8 тонни пального загальною вартістю 1 мільйон 544 тисячі гривень та обладнання на суму 1 мільйон 300 тисяч гривень. Порушникам нараховано 14 мільйонів 783,7 тисячі гривень штрафних санкцій.
Учасники засідання підбили попередні підсумки роботи та визначили подальші плани щодо перевірок усіх об’єктів, де здійснюється продаж нафтопродуктів.
Е-сервісами податкової користуються 70 тисяч запоріжців
Лише у минулому році кількість запоріжців, які обрали дистанційний формат взаємодії з податковою службою, збільшилась вдвічі. На сьогодні електронними сервісами активно користуються 70 тисяч платників податків регіону. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, який наголосив, що на сьогодні більшість податкових послуг вже переведені в онлайн-формат. При цьому загальна кількість адміністративних послуг упродовж 2020 року збільшилась з 96 до 126.
Переважу частину сервісів представники бізнесу і мешканці регіону отримують в Електронному кабінеті платника. Він, зокрема, надає можливість листуватися з органами ДПС, подавати і вести звітність, отримувати довідки і витяги, інформацію з реєстрів, підключати програмні РРО та багато іншого. Також за допомогою Е-кабінету 130 запорізьких суб’єктів господарювання вже зареєстрували для себе нову послугу – єдиний рахунок для сплати податків.
Крім того, нещодавно запроваджений електронний сервіс "InfoTAX" забезпечує платників 20 сервісами. Для приєднання до "InfoTAX" достатньо мати у смартфоні, ноутбуці чи у комп’ютері додатки Viber або Telegram та доступ до Електронного кабінету.
Для користування державними Е-послугами запоріжці можуть безкоштовно отримати у податковій електронні ключі. У середньому, кожного місяця спеціалісти служби надають електронні довірчі послуги двом тисячам запорізьких платників.
У період карантинних обмежень радимо утриматися від зайвого відвідування установ та пропонуємо корисні посилання для онлайн-взаємодії:
https://tax.gov.ua(вебпортал ДПС України);
https://www.facebook.com/TaxUkraine(сторінка ДПС України у Фейсбуці);
https://zp.tax.gov.ua(субсайт Головного управління ДПС у Запорізькій області);
https://www.facebook.com/tax.zaporizhzhya(сторінка ГУ ДПС у Запорізькій області у Фейсбуці);
https://cabinet.tax.gov.ua(Електронний кабінет платника);
http://acskidd.gov.ua(Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг ІДД ДПС);
https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy(програмне забезпечення для ПРРО);
https://zir.tax.gov.ua(Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДПС).
Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.
Увага! 30 квітня 2021 – останній день декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2020 року!
Звертаємо увагу, останній день подання декларації про майновий стан і доходи – 30 квітня 2021 року.
Громадянам, які отримали доходи, що були неоподатковані, необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік та сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військовий збір 1,5 % із нарахованої суми доходу. Декларацію можна подати особисто або уповноваженою на це особою, надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, але найзручніше скористатися засобами електронного зв'язку та надіслати декларацію в електронній формі з дотриманням умови реєстрації електронного підпису у порядку, визначеному законодавством.
Нагадуємо, що декларацію необхідно подати до 1 травня 2021 року до органу податкової служби за місцем податкової адреси платника.
Крім громадян, які зобов’язані подавати декларації, є категорія осіб, які мають право на таке подання для повернення частини податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати.
Таке право виникає у платників податків у разі понесення витрат, дозволених для включення до податкової знижки, перелік яких визначено у статті 166 Податкового кодексу України.
Скористатись податковою знижкою можна лише до кінця року – на наступні роки таке право не переноситься. Останній день подання декларації для отримання податкової знижки – 31.12.2021 включно.
У який спосіб можна задекларувати доходи?
Згідно з п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».
Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов’язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.
Відповідно до п. 49.4 ст. 49 ПКУ платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.
Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.
Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.
В яких випадках не підлягає оподаткуванню та включенню до декларації про майновий стан і доходи дохід від продажу інвестиційного активу?
Платник податку на доходи фізичних осіб обов’язково декларує результати усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 розд. ІV Податкового кодексу України.
Згідно з п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:
а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2020 році – 2940 грн., у 2021 році – 3180 гривень);
б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному п.п. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Земельного кодексу України залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації) та 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов’язаннями Національного банку України та з державними цінними паперами, емітованими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, з урахуванням курсових різниць).
У випадках, зазначених у підпунктах «а» і «б» п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.
Як розстрочити податковий борг платника податків?
Розстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про таке розстрочення (п. 100.1 ст. 100 ПКУ).
Розстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу (в тому числі окремо – суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками, починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (п. 100.6 ст. 100 ПКУ).
Повноваження податкових органів різних рівнів на прийняття рішень про розстрочення у межах бюджетного року та за межі поточного бюджетного року визначені п. 100.8 та п. 100.9 ст. 100 ПКУ.
Розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення податкового органу та укладено договір про розстрочення (п. 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань та податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 574).
Строк дії розстрочення грошового зобов’язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, платежу, які передбачено розстрочити та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов’язання (п. 1.9 Порядку №574).
Мінімальним терміном є:
- для розстрочення грошових зобов’язань – 2 календарних місяці з дати нарахування такого грошового зобов’язання у інтегрованій картці платника;
- для розстрочення податкового боргу – 2 календарних місяці з дати, на яку зафіксовано податковий борг (зазначено у рішенні та договорі про розстрочення).
Максимальний строк розстрочення не визначений.
Якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання (податкового боргу), то договори про розстрочення можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу (п.п. 100.12.2 ст. 100 ПКУ).
З дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених ПКУ.
Як здійснюється електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом, та в яких випадках він припиняється?
Відповідно до змін, внесених п.п. 2 п. 6 розділу І Закону України від 14 липня 2020 року №786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», які набрали чинності 07.11.2020, ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доповнено новим п. 42.6, згідно з яким електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №851), від 05 жовтня 2017 року №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2155) без укладення відповідного договору.
Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.
Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Законів № 851 та №2155.
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках:
отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;
отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;
отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;
наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;
наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю.
Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
