Чкаловська громада

Запорізька область, Веселівський район

Державна податкова служба інформує

Дата: 05.09.2020 16:24
Кількість переглядів: 29

Запорізькі підприємці та аграрії сплатили до місцевих бюджетів майже 788 мільйонів

 

З початку року до місцевих бюджетів регіону надійшло 787 мільйонів 747 тисяч гривень єдиного податку (без показників великих платників, зареєстрованих у Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Рівень надходжень перевищив минулорічний на 59 мільйонів або на 8 відсотків. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

За сім місяців підприємці-фізичні особи спрямували до скарбниць громад 563,5 мільйона гривень єдиного податку, суб'єкти господарювання-юридичні особи – понад 106 мільйонів, агровиробники – 118 мільйонів.

Найбільші суми отримав бюджет м. Запоріжжя – 432,4 мільйона, представники бізнесу м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів сплатили – 81,8 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 63 мільйони, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 30,6 мільйона, Оріхівського та Гуляйпільського районів – майже 30 мільйонів, Василівського та Михайлівського районів – близько 28 мільйонів, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 27,5 мільйона, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 25,6 мільйона тощо.

Усього у Запорізькій області спрощену систему оподаткування обрали 51380 підприємців-фізичних осіб, 8654 суб'єкти господарювання-юридичні особи та 2057 сільськогосподарських товаровиробників.

 

Подання єдинниками-орендодавцями декларації з плати за землю

З 01 липня 2020 року платники єдиного податку другої або третьої груп, що є власниками земельних ділянок або постійними землекористувачами, є платниками земельного податку у разі здійснення ними діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку), у тому числі якщо надання в оренду нерухомого майна є одним із видів діяльності або основним (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ, з урахуванням змін, внесених Законом України від 16.01.2020 № 466-IX).

Такі платники єдиного податку самостійно обчислюють суму земельного податку за 2020 рік (з 01 липня по 31 грудня) з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями (липень – грудень) та подають з 01 по 20 серпня 2020 року (включно) до податкового органу за місцезнаходженням земельної ділянки Декларацію з позначкою «Земельний податок», з типом «Звітна», заповненням графи «починаючи з», в якій вказується число – 01 і місяць – 07, за умови, що ними не подавалися Декларації за 2020 рік.

При цьому платники єдиного податку, які з 01.07.2020 стали платниками земельного податку, мають право подавати Декларації щомісячно з типом «Звітна» – протягом 20 календарних днів після закінчення звітного місяця, для яких перший звітний місяць – «липень».

Крім того, Декларація з позначкою «Земельний податок», з типом «Уточнююча», з заповненням графи «з урахуванням уточнень з», в якій вказується число – 01 і місяць – 07, подається у разі якщо платник єдиного податку до 01 липня був платником земельного податку та подавав до контролюючого органу у 2020 році Декларацію з типом «Звітна».

Слід зазначити, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку подають Декларацію, якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування оформлено на фізичну особу – підприємця.

Якщо право власності на земельну ділянку або право постійного користування оформлене на фізичну особу, яка зареєстрована фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку, та здійснює діяльність з надання таких земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку), то нарахування сум земельного податку відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПКУ здійснюється контролюючим органом (за місцем знаходження земельної ділянки), який надсилає (вручає) фізичній особі за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку.

 

 З 01.01.2021 року спрощується облік доходів і витрат фізичними особами - підприємцями

Законом  України від 14.07.2020 р. № 786-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців" внесено зміни до порядку обліку доходів і витрат фізичними особами – підприємцями. Такі зміни наберуть чинності з 01.01.2021 року.

Так, з 1 січня 2021 року фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов'язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Фізичні особи - підприємці застосовують РРО відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (п. 177.10 ст. 177 ПКУ).

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику" (п. 178.6 ст. 178 ПКУ).

Фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді.

Юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 ст. 44 ПКУ (п. 296.1 ст. 296 ПКУ).

Нагадаємо, що на теперішній час підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат (форма та порядок її ведення затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Платники єдиного податку третьої групи (підприємці), які є платниками ПДВ, ведуть облік доходів та витрат. Форму Книги обліку доходів та Книги обліку доходів та витрат і  порядок її ведення затверджено наказом МФУ від 19.06.2015 № 579.

 

Заповнення декларації з земельного податку: практичні поради

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом МФУ від 16.06.2015 № 560 (у редакції від  23.01.2017 № 9).

Декларація заповнюється з урахуванням приміток.

У декларації зазначається, зокрема, код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ. За вказаним кодом виникає об'єкт оподаткування з нарахованими податковими зобов'язаннями. У разі невірного зазначення коду КОАТУУ, де фактично знаходиться земельна ділянка, виникає факт неподання/несвоєчасного подання декларації, що передбачає застосування штрафних санкцій  згідно ст. 120 ПКУ.

У разі наявності у Декларації відмітки «земельний податок» заповнюється розділ І, зокрема:

  • у колонці 2 зазначається код цільового призначення земельної ділянки відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом  Державного  комітету  України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, зазначений в документах, що засвідчують/підтверджують право власності/користування земельними ділянками, арабськими цифрами у форматі ХХ.ХХ:

01 - землі сільськогосподарського призначення.

02 - землі житлової забудови;

03 - землі громадської забудови;

03 - землі  природно-заповідного фонду;

05 - землі іншого природоохоронного призначення;

06 - землі оздоровчого призначення;

07 - землі рекреаційного призначення;

08 - землі історико-культурного призначення;

09 - землі лісогосподарського призначення;

10 - землі водного фонду;

11 - землі промисловості;

12 - землі транспорту;

13 - землі зв'язку;

14 - землі енергетики;

15 - землі  оборони;

16 - землі запасу;

17 - землі резервного фонду;

18 - землі загального користування;

 

  • у колонці  3  вказується вид права на земельну ділянку:

1 - власність;

2 - постійне користування;

3 - оренда.

При поданні декларації із земельного податку у графі 3 розд. І буде проставлятись вид права "1" (якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності платника) або "2" (якщо земельна ділянка перебуває у постійному користуванні платника);

  • у колонці 4 - серія  та  номер  документа,  який  засвідчує/підтверджує право власності або користування земельною ділянкою (відображається послідовність букв та цифр, наприклад серія та номер державного акту на земельну ділянку);

 

  • у колонці 5 - дата державної реєстрації прав власності/користування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі наявності) у такому форматі: дд.мм.рррр, де: дд -  число місяця, мм - місяць, рррр - рік;

 

  • у колонці 6 - номер державної реєстрації прав власності/користування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі наявності) - послідовність цифр;

 

  • у колонці 7 зазначається кадастровий номер земельної ділянки (у форматі 0000000000:00:00:0000);

 

  • у колонці 8 зазначається площа земельної ділянки у га (з чотирма десятковими знаками);

 

  • у   колонці   9  зазначається   площа   земельної   ділянки   в  кв.  м  (з  двома десятковими  знаками) (не допускається  заповнення  показників площі землі одночасно в колонці 8  та 9 по одному  кадастровому номеру);

 

  • у колонці 10 вказується нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки (якщо її проведено) (в гривнях  з  двома  десятковими знаками). Нормативна грошова оцінка землі має бути уточнена станом на 01 січня поточного року на коефіцієнт індексації;

 

  • у  колонці  11 вказується  нормативна  грошова  оцінка одиниці  площі ріллі (в  гривнях з  двома десятковими знаками)  - для земель, де не проведена нормативна  грошова оцінка;

 

  • у колонці 12 вказується ставка земельного  податку (у відсотках);

 

  • у колонці 13 вказується річна сума земельного податку станом на 1 звітного  року, яка розраховується за формулою:

гр. 13 = гр. 8 або 9 х гр. 10 або 11 х гр. 12 / 100;

Для декларації за місяць річна сума розраховується як для декларації за рік.

  • у колонці 14 зазначається код відповідної пільги згідно з Довідником податкових пільг;

 

  • у колонці 15 відображається розмір пільги відповідно до законодавства та/або рішення            органів          виконавчої   влади            або    органів місцевого самоврядування, яким пільгу надано (у відсотках);

 

  • у колонці  16 вказується  сума пільги зі сплати земельного податку.

На суму пільги зі сплати земельного податку зменшується показник суми земельного податку по відповідній земельній ділянці, щодо якої надано пільгу.

  • у колонці 17 вказується річна сума земельного податку станом на 1 січня звітного року, що підлягає сплаті до бюджету, за вирахуванням суми пільги з земельного  податку, яка розраховується за формулою: гр. 17 = гр. 13 - гр. 16.

Інформація  у  колонках   2 розд. І Декларації має відповідати інформації, зазначеній в документах, які засвідчують право власності або користування земельною  ділянкою.

 

Платникам ПДВ: граничний день реєстрації ПН є вихідним (святковим). Чи можна зареєструвати таку ПН?

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням таких граничних строків (п. 201.10 ст. 201 ПКУ):

     - для ПН/РК, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

    - для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

     - для зведених ПН/РК, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

     - для РК, складених постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача – платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників ПДВ податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем (п. 3 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 (у редакції від 26.04.2017  № 341 (зі змінами)).

Отже, якщо граничні строки реєстрації ПН/РК в ЄРПН припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

 

Заповнення декларації з плати за землю: практичні поради

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом МФУ від 16.06.2015 № 560 (у редакції від  23.01.2017 № 9). 

Декларація заповнюється з урахуванням приміток.

У  разі  наявності  у  Декларації  відмітки  «орендна  плата»  заповнюється розділ ІІ, зокрема:

  • у колонці 2 зазначається код цільового призначення орендованої земельної ділянки відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженою наказом  Державного  комітету  України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, зазначеній в документах, що засвідчують/підтверджують право власності/користування земельними ділянками, арабськими цифрами у форматі ХХ.ХХ:

01 - землі сільськогосподарського призначення.

02 - землі житлової забудови;

03 - землі громадської забудови;

03 - землі  природно-заповідного фонду;

05 - землі іншого природоохоронного призначення;

06 - землі оздоровчого призначення;

07 - землі рекреаційного призначення;

08 - землі історико-культурного призначення;

09 - землі лісогосподарського призначення;

10 - землі водного фонду;

11 - землі промисловості;

12 - землі транспорту;

13 - землі зв'язку;

14 - землі енергетики;

15 - землі  оборони;

16 - землі запасу;

17 - землі резервного фонду;

18 - землі загального користування;               

  • у  колонці 3 – дата  укладання  договору  оренди  земельної ділянки державної або комунальної власності у такому форматі: дд.мм.рррр,  де:  дд  - число місяця, мм – місяць, рррр – рік;

 

  • у колонці  4 - номер укладеного договору оренди земельної ділянки державної або комунальної  власності - послідовність цифр;

 

  • у колонці 5 - дата державної реєстрації прав оренди земельної ділянки у такому форматі: дд.мм.рррр, де: дд - число місяця, мм -           місяць,  рррр - рік;

 

    • у колонці  6 - номер  державної  реєстрації  прав оренди  земельної ділянки -послідовність цифр;

 

  • у  колонці 7 зазначається кадастровий номер орендованої земельної ділянки (у форматі 0000000000:00:00:0000);

 

  • у колонці 8 зазначається площа орендованої земельної ділянки у га (з чотирма знаками після коми);

 

  • у колонці 9 зазначається площа орендованої земельної ділянки в кв. м (з двома знаками після коми) (не допускається заповнення показників площі землі одночасно в колонці 8 та 9 по одному кадастровому номеру);
  • у колонці 10 вказується нормативна грошова  оцінка  одиниці площі земельної  ділянки (в гривнях  з копійками). Нормативна  грошова  оцінка  землі  має бути  уточнена  станом на 01 січня поточного  року  на коефіцієнт індексації;

 

  • у колонці 11 вказується розмір орендної плати за земельну ділянку державної чи комунальної власності (у відсотках з двома знаками після коми);

 

  • у колонці  12  вказується  річна сума орендної  плати  станом  на 1 січня звітного року, яка розраховується за формулою:

гр. 12 = (гр. 8 (або гр. 9) х гр.10 х гр. 11) / 100

Інформація  у  колонках   2 розд. ІІ Декларації має відповідати інформації, зазначеної   в договорі оренди за земельні ділянки державної або комунальної власності.

 

Шановні платники вчасно сплатіть податки!

31 серпня  останній день сплати:

- акцизного податку за липень 2020 року;

- податку на додану вартість за липень 2020 року;

- плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за липень 2020 року; 

- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за липень 2020 року;

- авансового внеску з туристичного збору за серпень 2020 року платниками, які сплачують туристичний збір авансами щомісяця;

- податку на доходи фізичних осіб із нарахованого, але не виплаченого доходу за липень 2020 року;

- військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за липень 2020 року.

 

Останні зміни у законодавстві: що варто знати

 

08.08.2020 набрав чинності Закон України від 14.07.2020 № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» (опублікований 07.08.2020 в газеті «Голос України»  № 138), яким внесено зміни, зокрема:

    • щодо роботи електронного кабінету (набудуть чинності через три місяці з дня його опублікування).

       Зокрема, буде скасований договір про визнання електронних документів для реєстрації в Електронному кабінеті платника та передбачається, що в Електронному кабінеті відображатимуться податкові повідомлення-рішення. Контролюючий орган буде вести листування з платниками податків в електронній формі, якщо вони подали заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет;

 

    • спрощення ведення обліку доходів та витрат фізичними особами-підприємцями (набудуть чинності з 01 січня 2021 року).

      Так, підприємці – платники єдиного податку І, ІІ та ІІІ групп (крім платників ПДВ) із 01.01.2021 року можуть вести облік у довільній формі в паперовому та/або електронному вигляді шляхом помісячного відображення отриманих доходів. Підприємці платники єдиного податку ІІІ групи, які є платниками ПДВ, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.

Для  фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, передбачена можливість вести облік доходів і витрат у зручній для них формі – паперовій та/або електронній, у т.ч. через Електронний кабінет.

 

  •  зменшено розміри штрафів за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації ПН/РК в ЄРПН: 

- у разі відсутності реєстрації – 2,5% (було 5%) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 1700 гривень (було 3 400 гривень);  

- у разі несвоєчасної реєстрації – 1% (було 2%) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 510 гривень (було 1 020 гривень);

 

    •  змінено процедуру проведення перевірок, а саме, виключено норми, які надавали право контролюючим органам при перевірці оформлення працівників опитувати їх та роботодавців про виплачені пасивні доходи та інші додаткові блага та відшкодування;

 

    •  на період дії карантину контролюючим органам надано право проводити документальні позапланові перевірки за зверненнями платника податків; 

 

    •  визначено першим місячним звітним періодом для платників ПДВ, які сплачують єдиний податок, - липень 2020 року;

 

    •  в частині сплати авансового внеску з податку на прибуток у разі виплати дивідендів;

 

    •  порядку постановки на облік нерезидентами-платниками податку на прибуток.

 

 

     Не сплачено податок на доходи нерезидентів: які наслідки?

        Резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15% (крім доходів, зазначених у п.п. 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (абз. перший п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141ПКУ)

        До платника податку, який здійснює виплати доходу нерезиденту без утримання та внесення до бюджету податку з такого доходу, або який перерахував податок з доходів нерезидента до бюджету в повному обсязі, але пізніше терміну, застосовується штраф, передбачений п. 127.1 ст. 127 ПКУ.

        А саме, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку з доходу нерезидентів:

  - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

  • ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

     - дії, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

       Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену ПКУ, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку – отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розд. IV ПКУ.

 

Якщо суб’єкт господарювання надає в оренду частину приміщення, чи подається повідомлення за ф. № 20-ОПП?

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних податкових органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом МФУ від 09.12.2011 № 1588.

Суб’єкт господарювання – власник нерухомого майна у разі надання в оренду частини приміщень (окремих кімнат, офісів, квадратних метрів) повинен подати повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП.

У разі надання в оренду об’єкта нерухомого майна або його частини повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП подається до податкових органів як власником нерухомого майна – орендодавцем, так і орендарем у порядку та строки, визначені пп. 8.3-8.5 розд. VIII Порядку № 1588.

У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП суб’єкт господарювання (орендодавець) зазначає стан – «здається в оренду», суб’єкт господарювання (орендар) – «орендується».

У разі відсутності найменування таких об’єктів оподаткування, у повідомленні за ф. № 20-ОПП орендодавцем (орендарем) зазначається інвентарний номер об’єкта оподаткування, вказаний у договорі оренди.

Під час надання повідомлень за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин).

Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати повідомлення за формою № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

 

Платникам ПДВ: коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту, що враховувати?

У разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг (п.п. 192.1.1 ст. 192 ПКУ):

  •   постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого отримувачем в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН;

 

  •   покупець відповідно зменшує податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлені терміни.

У разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг (п.п. 192.1.2 ст. 192 ПКУ):

  •  постачальник повинен збільшити податкові зобов’язання в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування;

 

  •    покупець має право збільшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому його складено, або за будь-який наступний звітний (податковий) період, але не пізніше ніж через 1095 днів з дати його складення. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то покупець має право збільшити податковий кредит у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного (податкового) періоду, але не пізніше ніж через 1095 днів з дати його складення.

 

Якщо розрахунок коригування не зареєстрований в ЄРПН протягом 1095 календарних днів або взагалі не складений на таку операцію, то:

 

  •     у разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг податковий кредит покупця не може бути збільшений, але постачальник не звільняється від обов’язку збільшення суми податкових зобов’язань за відповідний звітний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг;

 

  •   у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг податкові зобов’язання постачальника не можуть бути зменшені, але покупець зобов’язаний зменшити податковий кредит за відповідний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг.

 

 

ГУ ДПС у Запорізькій області

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора