Чкаловська громада

Запорізька область, Мелітопольський район

Кримські татари – корінний народ Криму

Дата: 15.05.2020 11:43
Кількість переглядів: 3158

 

Кримські татари разом з українцями є одним з корінних народів України. На території нашої держави мешкає приблизно 250 000 представників цього народу. Самоназвою кримських татар є киримли – що можна перекласти як «кримці». Вони спілкуються на кримськотатарській мові, що належить до тюркської мовної сім’ї та сповідують іслам.

Походження

Кримськотатарський народ сформувався на території Кримського півострова у часи середньовіччя в XI–XIII ст. Кримські татари є нащадками половецьких племен, які ввібрали в себе та асимілювали монгольські елементи та, частково, греків, італійців, готів, та представників інших народів, які мешкали тоді на півострові.

У 16 – 18 ст. до Криму мігрували також споріднені з кримськими татарами племена ногаїв, які займали в основному степову зону. Зараз серед кримських татар можна зустріти як людей з європеоїдною зовнішністю, так і тих, хто має монголоїдні риси – нащадків ногайців.

Кримське ханство

З 1441 р. кримські татари мали власну національну державу – Кримське ханство. Перебуваючи з 1478 р. у васальній залежності від Османської імперії, кримські хани, тим не менш, провадили власну політику, часто ігноруючи вимоги султанів. Кримське ханство було грізним супротивником для сусідніх держав – і до кінця 17 ст. Польща та Московія щорічно сплачували ханам данину, яка мала втримувати кримців від масштабних нападів.

Кримське ханство почало поступово занепадати у 18 ст., як через внутрішню кризу, так і через поступово наростаючий тиск з боку Російської імперії. За мирним договором 1774 р. Росія домоглася від Туреччини скасування васальної залежності Криму, а у 1783 р. ханство маніфестом Катерини ІІ було приєднане до Російської імперії.

Реакцією кримських татар на це стала масова еміграція – за підрахунками істориків, у 1790-ті рр. з півострову до Османської імперії виїхало близько половини його мешканців. Після закінчення Східної війни, у 1850-60-х рр. з Криму виїхало ще приблизно 200 тис. кримських татар.

Депортація

Найтрагічнішою сторінкою в історії кримськотатарського народу стала депортація 1944 р. 11 травня 1944 р. Сталін підписав постанову Державного комітету оборони про виселення всіх кримських татар з території Криму. Офіційним приводом оголошувалася «співпраця кримських татар» з нацистами у період окупації півострову. Однак виселенню були піддані всі без виключення кримські татари – навіть родини військовослужбовців Червоної армії, колишні партизани і т.д.

Операція по виселенню була проведена підрозділами НКВС 18-20 травня 1944 р. Людям давали 15 хвилин на збори і дозволяли взяти лише мінімум особистих речей. Після цього у товарних вагонах кримські татари були вивезені на спецпоселення на Урал або до Середньої Азії, головним чином до Узбекистану.

За різними підрахунками, у дорозі та в перші два роки після переселення загинуло до 40% депортованих кримських татар. Але, окрім забраних життів, радянська влада забрала і Батьківщину в цілого народу.

Можливість повернутися до Криму киримли отримали фактично тільки у 1989 році.

Народною стала написана на засланні пісня «Guzel K?r?m» («Прекрасний Крим»), в якій бринить туга по втраченій батьківщині.

У 2016 році кримськотатарська співачка Джамала, презентуючи Україну, виграла престижний міжнародний конкурс «Євробачення», виконавши пісню «1944», присвячену депортації кримських татар. У якості приспіву вона використовувала рядки з народної пісні.

Спільна мова

Давне сусідське співіснування кримських татар та українців позначилося значними взаємовпливами. Так, в українській мові нараховують декілька сотень слів тюркського походження. Серед них, зокрема майдан (meydan), шапка (?apke), терези (teraze), лелека (lаjlаk).

 

Цікаві факти:

1. Вітання кримськотатарською мовою буде «Селям алейкум», дякую – «Сагъ олунъыз», я тебе кохаю – «мен сени севем».

2. У часи Російської імперії серед особистої охорони царів був і кримськотатарський підрозділ – Лейб-гвардії Кримськотатарський ескадрон.

3. Кримські татари мають національний вид боротьби – кураш. Його ще називають боротьбою на поясах. Правила її досить прості. Борці повинні тримати один одного за пояси і таким чином намагатися укласти суперника на лопатки. Перемагає той, хто піднімає супротивника, кидає його на спину і падає разом з ним.

4. За кримськотатарською традицією після народження перші 40 днів матір і дитину не показували людям, ізолюючи від всіх сторонніх. Вважалося, що таким чином можна захистити немовля від лихого ока та всіх негараздів.

5. Хоча Кримське ханство і перебувало у васальній залежності від Османської імперії, кримські хани вважали себе вищими за статусом, ніж турецькі султани правителі. Кримські хани були нащадками самого Чингізхана, в той час як турецькі султани були нащадками анатолійського еміра.

6. Кримськотатарський народ складається з трьох основних етнографічних груп – степовиків, горян та побережан. Всі вони відрізняються за характерною зовнішністю, звичаями та діалектами.

7. У кримськотатарських народних звичаях індикатором ставлення до гостя є напої. Якщо гостю подають філіжанку кави (до речі, «кава» – це ще одне кримськотатарське слово, запозичене українцями) ручкою до нього, то це знак поваги, якщо ж ручка чашки направлена від гостя – це натяк на те, що його не дуже поважають і не дуже раді його візиту. Так само про рівень поваги свідчить те, скільки вам налили чаю – чим його в чашці менше, тем більше вас поважають.

8. Відомі всім (і шановані багатьма) чебуреки є національною стравою кримських татар. Слово çiberek перекладається з кримськотатарської як «сирий пиріжок».


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора