Чкаловська громада

Запорізька область, Мелітопольський район

Декларування 2022.

Дата: 23.02.2022 12:05
Кількість переглядів: 46

Декларування 2022. В яких випадках не підлягає оподаткуванню та включенню до декларації про майновий стан і доходи дохід від продажу інвестиційного активу?

 

Платник податку на доходи фізичних осіб обов’язково декларує результати усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 розд. ІV Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:

а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2021 році – 3180 гривень);

б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному п.п. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Земельного кодексу України залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації) та 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов’язаннями Національного банку України та з державними цінними паперами, емітованими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, з урахуванням курсових різниць).

У випадках, зазначених у підпунктах «а» і «б» п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.

 

Декларування 2022. Чи потрібно  декларувати дохід від роботи аніматором?

 

Як визначено положеннями Податкового кодексу, платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного року, а також сплатити податок з таких доходів.

Особою, яка не є податковим агентом, вважається фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку в органах державної податкової служби як особа, що провадить незалежну професійну діяльність.

Таким чином громадяни, які отримували протягом 2021 року доходи не від податкових агентів, зобов’язані до 1 травня 2022року надати податкову декларацію.

 

Декларування 2022. Яким чином податковий орган повідомляє платника податків про відмову у наданні податкової знижки?

 

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.

На підставі даних, виключно зазначених у податкових деклараціях про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), посадовими особами у приміщенні контролюючого органу проводиться камеральна перевірка.

Разом з тим, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ).

Порядок проведення камеральної перевірки визначений ст. 76 ПКУ.

Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Відповідно до п. 76.2 ст. 76 ПКУ порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).

Водночас на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податків зобов’язані пред’являти документи, пов’язані з виникненням права на отримання податкової знижки, та підтверджувати необхідними документами відомості зазначені у податковій декларації.

У разі ненадходження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту пояснень та документів, пов’язаних з виникненням права на отримання податкової знижки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення про проведення документальної позапланової перевірки відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПКУ, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПКУ).

При виявленні перевіркою факту заниження (завищення) суми податкового зобов’язання контролюючими органами направляється податкове повідомлення – рішення платникам податків, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків».

Таким чином, контролюючий орган повідомляє про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у податковій декларації, шляхом вручення платнику податків акта перевірки у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ та податкового повідомлення – рішення.

 

Чи можуть самозайняті особи скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації ?

 

Так, можуть. Якщо самозайнята особа має у власності кошти, отримані від здійснення господарської діяльності, але ці кошти не були задекларовані у податковій декларації, а також з них не були сплачені податки, згідно чинного  законодавства, то така особа має право задекларувати вказані кошти шляхом подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та сплатити збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування за ставкою, визначеною п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Під час проведення документальної перевірки зазначені кошти будуть вважатися такими, з яких сплачений податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок, військовий збір.

Нагадуємо, відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягомбудь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

 

Щодо яких активів не здійснюються сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

 

Згідно з Податковим кодексом України склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, становлять:

1) активи (крім визначених підпунктами 2 і 3 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ), сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн. станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (тобто, станом на 31 серпня 2022 року). У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України (далі – НБУ)/облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ на дату подання декларантом Декларації;

2) нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

а) об’єкти житлової нерухомості:

 квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 кв.м, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;
      житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;

б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв.м;
     
    в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України.
      Відповідно до ст. 121 ЗКУ громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

     - для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;
      - для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 га;
      - для ведення садівництва – не більше 0,12 га;
      - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 га, в селищах – не більше 0,15 га, в містах – не більше 0,10 га;
      - для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 га;
      - для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 га;
      
  3) один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис. куб. см та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн., мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см., літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду Декларування.
     
    Щодо активів фізичної особи, визначених п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

 

 

Чи може бути зменшена ставка збору з одноразового добровільного декларування?

 

Відповідно до абзацу першого п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставки 2,5 відс. щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно (абзац другий п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Тобто, ставку Збору можливо зменшити з 5 відс. (9 відс.) до 2,5 відс. у випадку застосування спеціальної пільги шляхом придбання державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення.

Так, припустимо, що фізична особа, яка має активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до ПКУ, «переводить» такі активи у грошові кошти із наступним придбанням зазначених державних облігацій.

Якщо така «конвертація» відбудеться у періоді з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання Декларації, то декларант має право зазначити номінальну вартість таких облігацій і сплатити з неї Збір за ставкою 2,5 відс. (замість 5 відс. чи 9 відс., передбачених для коштів на рахунках банків). Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання, визначеного з номінальної вартості таких облігацій, трьома рівними частинами щорічно.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора