Безбар’єрне середовище в громаді: від комунікації до універсального дизайну просторів та послуг

Потреба у формуванні безбар’єрного середовища в Україні набула неабиякого значення. Адже через війну відчутно більша кількість людей має труднощі в користуванні громадськими просторами та отриманні послуг саме на рівні громад. Створення безбар’єрного середовища має на меті їх подолати.

«В кожному нашому жителі ми повинні бачити людину, такою, якою вона є. Коли ми будемо цінувати її думку і це враховувати при прийнятті рішень, однозначно, це буде нашим з вами внеском у велику перемогу. Хочу вірити, що цей наш новий проєкт буде мати продовження, що ми зможемо допомогти кожному і кожній, хто хоче робити зміни у своїй громаді, а кожному жителю вашої громади почувати себе почутими і цінними», — звернулась під час старту програми підтримки до учасників заступниця директора Програми «U-LEAD з Європою» Олена Томнюк.

Безбар’єрність — не данина моді, а вимога законодавства

Концепція безбар’єрності та доступності для України не нова. Певні елементи щодо фізичних просторів вже досить часто можна бачити на вулицях міст і в громадських будівлях.

Вимоги щодо безбар’єрного середовища в Україні досить давно закріплені на законодавчому рівні. Основними документами є Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю, Конституція України, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», Закон України «Про освіту», Національна стратегія із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.

За словами Володимира Висоцького, безбар’єрне середовище створюють не для якоїсь окремої категорії людей, а одразу для всієї громади в комплексі. Важливо не догодити окремій групі людей, а підходити з позиції універсальної доступності, проєктуючи громадські простори і послуги. І йдеться не лише про фізичну доступність.

Так, Національна стратегія із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року передбачає шість напрямів:

• Фізична безбар’єрність
• Інформаційна безбар’єрність
• Цифрова безбар’єрність
• Освітня безбар’єрність
• Суспільна та громадська безбар’єрність
• Економічна безбар’єрність

Всі ці напрями не існують окремо один від одного, вони взаємопов’язані і постійно перетинаються. Тому важливо постійно аналізувати проєкти розвитку, щоб вчасно вибудовували зв’язки між цими напрямами і отримували комплексне безбар’єрне середовище. В Стратегії прописано, що її мета — аби безбар’єрність стала наскрізним принципом державної політики.